Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
притаманний — [приетама/н:ией] м. (на) н:ому/ н :ім, мн. н :і … Орфоепічний словник української мови
притаманний — (кому чому властивий комусь), характерний, звичний (для кого чого), питомий, прикметний … Словник синонімів української мови
притаманний — прикметник … Орфографічний словник української мови
бестіальний — а, е. 1) Властивий, притаманний диким звірям і взагалі тваринам. 2) розм. Лихий, жорстокий, немилосердний … Український тлумачний словник
буржуазний — а, е. Прикм. до буржуазія. || Власт. буржуазії, притаманний їй. || Який характеризується панівною роллю буржуазії … Український тлумачний словник
ваш — ва/ша, ва/ше, займ. присв. Який належить вам, яким ви користуєтесь. || Який виходить від вас: зроблений, створений, сказаний і т. ін. вами. || Притаманний, властивий вам. || Який поділяє погляди, уподобання, смаки, близькі вам. || У якому чи… … Український тлумачний словник
високорівневий — а, е. Якому притаманний високий рівень чого небудь … Український тлумачний словник
властивий — а, е. 1) кому, чому. Характерний для кого , чого небудь; притаманний. 2) заст. Справжній, дійсний … Український тлумачний словник
гадовий — а, е. Властивий, належний, притаманний гадові (див. гад 1), 2)) … Український тлумачний словник
ідіома — и, ж. Притаманний тільки певній мові стійкий зворот, що виражає єдине поняття … Український тлумачний словник
